АДВОКАТ ПО ДТП В КИЕВЕ

 
АВТО-АДВОКАТ   |   ЗАЩИТА ПРАВ ПРИ ДТП  

Оказываем правовую помощь в решении споров по ДТП

Защитим права потерпевшей стороны в дорожно-транспортном происшествии, права лица, которое привлекается к административной либо уголовной ответственности, в судебном порядке взыщем страховое возмещение. 

assignment_turned_in
 
 

Юридическая компания предоставляет услуги адвоката по ДТП. Специализируемся во всех сферах правоотношений, которые возникают в результате дорожно-транспортного происшествия. Можете воспользоваться нашими услугами по любому вопросу, возникающему при ДТП. Услуги адвоката по ДТП предоставляются по разным направлениям. Перечень услуг состоит из: представительства в судебных спорах по взысканию денежной компенсации с виновника ДТП, взыскание денег через суд со страховой компании по автогражданке или каско, обжалование размера страхового возмещения, определение правильной суммы страховой выплаты, установление причин ДТП, споры с патрульной полицией, обжалование протоколов, постановлений, проведение экспертиз, консультации по вопросам ДТП.

Даже если вы случайно зашли на наш сайт, советуем записать номер телефона адвоката по ДТП на будущее. Киев достаточно перегружен движением транспорта, что и вызывает значительное число ежедневных аварий. В Киеве особенно большая концентрация ДТП. От аварии не застрахован никто. Аварийную обстановку на дорогах повышает как большое количество транспортных средств, так и плохое асфальтное покрытие транспортных развязок. Адвокат по ДТП советует всегда возить с собой видеорегистратор. При наличии видеорегистратора вам будет значительно легче доказать свою правоту в суде. Если возникают подозрения, что вас несправедливо хотят сделать виновником аварии, непременно воспользуйтесь услугами юриста по ДТП. Вы всегда можете подъехать с документами к нам на консультацию. Стоимость консультации автоюриста составляет 300 грн. Взамен вы обретаете понимание дальнейшего развития ситуации, и сможете предпринимать ответные меры. У нас самые низкие цены на юридические услуги.

Помощь адвоката по ДТП экономически выгодна любой из сторон, ставшей участником ДТП. Для виновника аварии - это защита от включения в калькуляцию ремонтных работ автомобиля несуществующих услуг, завышения стоимости восстановительных работ, обеспечение компенсации потерпевшему ущерба за счет выплаты автогражданки, адвокатская защита во время определения судом виновника аварии. Для потерпевшего в результате ДТП - это взыскание денежной компенсации с виновника, взыскание страховой выплаты со страховых компаний, взыскание денежных средств с моторно-транспортного бюро, помощь в оценке размера ущерба, проведение автотехнических экспертиз, представительство в исполнительной службе. Возможно несколько вариантов предоставления услуг адвокатом по ДТП.

Средняя стоимость услуг по написанию иска и дальнейшем представительстве интересов лица в суде составляет 6000 грн. Если вам необходимо только написание искового заявления, а дальнейшее участие в суде вы будете осуществлять сами, написание обойдется в 2000 грн. Стоимость подготовки в судебном процессе любых ходатайств, заявлений составляет от 500 грн. до 1000 грн. У наших специалистов огромный опыт ведения судебных споров по ДТП, споров со страховыми компаниями. Мы досконально изучили судебную практику, касающуюся ДТП и определения степени вины лица.

Зачастую страховые компании завышают стоимость ремонтных работ по восстановлению автомобиля потерпевшего в ДТП. Особенно часто это происходит в случаях, когда автомобиль потерпевшего застрахован по КАСКО. В таких случаях по документам ремонт авто происходит на официальном сервисном центре с установкой оригинальных деталей. На самом деле, оригинальные детали могут и не устанавливаться, но виновнику ДТП все равно приходится оплачивать стоимость деталей по космическим ценам и завышенную стоимость работ на СТО. И наличие автогражданки в таких случаях не спасает, поскольку автогражданка покрывает только ответственность за повреждение деталей с износом, а при ремонте на автомобиль пострадавшего устанавливаются новые детали, стоимость которых в несколько раз выше.

Адвокат по ДТП правильно подсчитает стоимость поврежденных деталей, перечень и стоимость новых деталей, подлежащих установке на авто потерпевшего, поможет провести экспертизу стоимости восстановительных работ, спасет вас от неоправданных расходов на ремонт автомобиля потерпевшей стороны. Услуги юриста по авариям также понадобятся при необходимости вернуть автомобиль со штрафплощадки, или вернуть отобранные работниками патрульной полиции права на управление транспортным средством.

 

Каждый из автолюбителей хоть раз попадал в неприятную ситуацию на дороге, и не знал как правильно поступить, конечно, все начинают набирать близких, знакомых, с просьбой помочь дать консультацию, либо телефон толкового автоадвоката, или умного автоюриста. И это правильно, так как правильные первоначальные действия ведут к определенному результату. Кратко о нас, - мы предоставляем услуги адвоката по ДТП уже более 12 лет, и за это время досконально изучили законодательные нормы и подзаконодательные акты, которые так или иначе связанные с ДТП. В состав нашей юридической компании, помимо адвоката по ДТП, также входит автоадвокат страхового права, специалисты в области автотехнической экспертизы, специалисты в области установления суммы нанесенного ущерба и стоимости выполнения восстановительных работ.  

Мы обеспечим вас юридической защитой в случае дорожно-транспортного происшествия. Обжалуем решения патрульной полиции, истребуем необходимые документы через адвокатский запрос, обжалуем отказ страховой компании в выплате страхового возмещения, взыщем пеню за все время просрочки выплаты страхового возмещения. В судебном порядке взыщем сумму ущерба с виновника ДТП. Поможем провести экспертную оценку причиненного ущерба в результате ДТП. Согласно действующего законодательства, представлять интересы лица в административном судопроизводстве может только адвокат по ДТП. Вы можете обратиться к нам практически с любою проблемой, которую возможно решить в правовом поле. Мы всегда ответственно подходим к решению вашей проблемы, анализируем судебную практику в аналогичных правоотношениях, разрабатываем стратегию юридических действий, и в итоге находим самые эффективные пути решения проблемы.

 
Авто, ДТП
Потерпевшим в ДТП

Адвокат по ДТП предоставит вам правовую защиту и юридические услуги, на случай если вы стали потерпевшей стороной в дорожно-транспортном происшествии. Оказываем правовую защиту участникам ДТП, независимо от сферы правоотношений, которые возникли между потерпевшим и виновником ДТП. Предоставляем адвокатские услуги в гражданском, административном, хозяйственном и уголовном судебных процессах. 

Наш автоадвокат по ДТП окажет Вам правовую помощь в виде: 

  • правовой консультации и рекомендаций относительно дальнейших действий; 
  • информирования на тему актуальной судебной практики и возможность ее применения к сложившейся ситуации; 
  • юридического сопровождения клиента в судебных органах и органах внутренних дел на стадии следствия;
  • услуг адвоката по ДТП в уголовном производстве; 
  • представительства интересов потерпевшей стороны в судах, в том числе апелляционное и кассационное обжалование негативных судебных решений; 
  • помощи в проведении разного рода экспертиз с целью установления действительного размера причиненного ущерба и страхового возмещения; 
  • юридического сопровождения до получения потерпевшей стороной полного возмещения виновником ДТП причиненного ущерба; 
  • судебного взыскания со страховых компаний полного либо частично неуплаченного страхового возмещения по договорам ОСАГО и КАСКО.
 
Виновникам ДТП

Если вы стали виновником аварии, то услуги адвоката по ДТП вам также необходимы. Адвокат по ДТП в правовом поле проследит чтобы ваши права и законные интересы небыли нарушены во время административного либо уголовного разбирательства, защитит вас от чрезмерных растрат на возмещение материального либо морального ущерба, подскажет приблизительную стоимость ремонтных восстановительных работ, необходимых для восстановления транспортного средства пострадавшего в результате ДТП. 

Адвокат по ДТП окажет Вам правовую помощь в виде: 

  • адвокатской защиты во время определения судом степени вины лица и последующего привлечения виновника к административной либо уголовной ответственности;
  • юридической помощи в подборе нужной стратегии юридических действий и вариантов поведения;
  • помощи в установлении истины в судебном деле путем проведения основных и дополнительных автотехнических экспертиз обстоятельств ДТП; 
  • судебного представительства интересов виновника ДТП в судебных спорах с потерпевшими лицами о возмещении суммы ущерба, нанесенного в результате ДТП;
  • судебной защиты виновника ДТП в спорах, в том числе и судебных, со страховыми компаниям, касательно выплаты страхового возмещения либо регрессного взыскания суммы уплаченного страхового возмещения.
Колесо автомобиля
 
Дорога, асфальт, ДТП
Страховое возмещение

Наши адвокаты по ДТП и страховые юристы оптимально быстро помогут вам взыскать сумму выплаты либо недоплаты страховой компании. Зачастую страховые компании не спешат с выплатой страхового возмещения, а также всячески пытаются уменьшить его размер, либо вообще свести выплату к минимуму. Если такое происходит и с вашей страховой компанией, то скорее всего таким образом страховая хочет вас обмануть и вообще не заплатить вам страховое возмещение. Цель затягивания выплаты очень проста, пока вы ждете свои деньги, страховая принимает все меры чтобы признать себя банкротом либо вообще прекратить свою хозяйственную деятельность и исчезнуть. В таких случаях категорически противопоказано медлить, а нужно срочно обращаться в суд. Обращайтесь к нам, и наш автоюрист поможет вам составить нужный гражданский иск в суд, рассчитает сумму страхового возмещения, взыщет инфляционные, пеню за просрочку выплаты страхового возмещения, а также другие штрафные санкции. 

Мы предлагаем: 

  • Судебное представительство интересов клиента в спорах о взыскании страхового возмещения со страховой компании; 
  • Подготовка исковых заявлений, определение подсудности, подача исков в суд, подготовка и подачу в суд заявлений, ходатайств, возражений и других процессуальных документов; 
  • Анализ размера страхового возмещения, подготовка расчета пени, штрафов, инфляционных, взыскание со страховой компании; 
  • Получение судебного решения о взыскании денежных средств со страховой компании, получение исполнительного листа, передача исполнительного листа в органы государственной исполнительной службы для принудительного выполнения решения суда.

АБСОЛЮТНОЕ ПРАВО НА ВЗЫСКАНИЕ УЩЕРБА С ВИНОВНИКА ДТП:  На сегодняшний момент складывается мнение, что если виновник ДТП застраховал свою гражданскую ответственность в страховой компании, которая находится на стадии банкротства или ликвидации, то получить возмещение затраченных на ремонт авто средств - практически не реально. Но на самом деле это не так, на сегодняшний момент существуют несколько правовых позиций Верховного Суда Украины, в которых суд разъяснил, что лицо, которому причинен ущерб вследствие ДТП, имеет право на взыскание полностью всей суммы ущерба непосредственно с виновника ДТП. То есть, если вы видите, что страховая компания виновника ДТП находится на стадии ликвидации, и подавать к ней любые иски бесполезно, то вы можете, минуя обращение к страховой компании, предъявить иск непосредственно к виновнику ДТП и получить от него полностью всю сумму причиненного вам материального и морального ущерба. Именно это и называется абсолютное право потерпевшей стороны.          

Позвоните нам ☎ +38 067-657-67-36 и получите бесплатную 

юридическую консультацию адвоката по ДТП

 

Юридические советы - что делать, если вы попали в ДТП 

 

Что делать если вы попали в ДТП

Обработка видео...

В этом видео вы услышите практические советы, что нужно делать в случае, если вы попали в ДТП. 

Видео рассказывает о том, нужно ли в принципе обращаться к адвокатам по ДТП, или можно все проблемы решить самому. 

Зачем нужно обращатся к Адвокату по ДТП

Обработка видео...

Советы адвоката по ДТП, что делать если вы попали в ДТП

Обработка видео...

Видео о том, как себя вести и что делать после того, как вы попали в ДТП.

Наши показатели 

10 лет

Адвокатской деятельности по защите прав участников ДТП.

87%

Судебных решений в пользу клиентов обратившихся к нам.

48%

Успешных обжалований протоколов и постановлений работников патрульной полиции.

780

Клиентов, которые остались довольными нашими услугами и будут нас рекомендовать.

Наш офис находится по адресу: 

01001, г. Киев, ул. Крещатик, 46-б, оф. 203

☎ +38 067-657-67-36

Как взыскать ущерб при ДТП нанесенный предприятию его работником.

Пример из реальной судебной практики:

6 грудня 2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області було проголошено вступну і результативну частину рішення у цивільній справі № 368/931/17 відкритої за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога» (надалі – позивач) до Іванова Віталія Валерійовича (надалі – відповідач) про відшкодування шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов’язків, та за позовною заявою Іванова Віталія Валерійовича про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Даним судовим рішенням в задоволенні позовної заяви позивача про від відшкодування шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов’язків відмовлено у повному обсязі та напроти, позовну заяву відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – задоволено частково.

Вважаємо, що ухвалене рішення суду є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з наступних підстав.

Рішення суду винесено за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

По обставинах, які були встановлені судом та не враховані при ухваленні рішення, та по фактах, достовірність яких не було встановлено судом, але які лягли в основу оскаржуваного рішення.

1) Судом встановлено факт настання дорожньо-транспортної пригоди і пошкодження майна належного позивачу за вини відповідача, але не повно з’ясовано обставини, за котрих настало пошкодження майна, як то зовсім проігноровано той факт, що відповідач під час настання ДТП, перебував у стані наркотичного сп’яніння!

2) Крім цього, судом встановлено факт знищення вантажу під час настання ДТП, але з незрозумілих обставин даний факт залишився поза увагою суду. Позовна вимога про знищення вантажу під час ухвалення рішення суду залишилась не розглянутою та не дослідженою! Хоча позивачем було надано усі без виключення необхідні докази, які підтверджували факт такого знищення;

3) Суд надав перевагу доказу з відзиву на позовну заяву складену представником Іванова В.В. - Ляшенком, і суд залишив поза увагою той факт, що відповідач під час допиту у судовому розгляді під присягою надав суду відомості, що під час настання ДТП, він перебував у трудових обов’язках, він так вважав і ніяк інше, йому, як працівнику було правомірно передано транспортний засіб за наказом про закріплення транспортного засобу, що він виконував завдання з перевезення вантажу і завдання на перевезення вантажу надавав йому саме роботодавець, а не він на власний розсуд експлуатував транспортний засіб, що він добровільно виявив бажання відшкодувати завдану майнову шкоду у зв’язку з чим ним було подано до роботодавця власноручно складену заяву від 22.07.2016р.;

4) Судом залишилась поза увагою обставина, що відповідачем було отримано вимогу про добровільне відшкодування шкоди, про те яка залишилась з його боку без задоволення. Жодної правової оцінки даній обставині під час винесення рішення суду не надано!

5) Судом не досліджено обставину, за якої, як пояснив під час допиту відповідач, він сам навмисно, з власної ініціативи не виконував трудові обов’язки на протязі тривалого періоду часу не з’являвся на робочому місці, не звертався за отриманням заробітної плати, не подавав заяву про звільнення та не подавав довідку з розрахунковими реквізитами банку для отримання нарахованої заробітної плати, на яку мав право на отримання за законом. В кінцевому випадку слід також відзначити, що відповідач всіляко уникав будь-якого спілкування з працівниками позивача та не вжив жодних заходів з висловлення бажання на припинення трудових відносин з позивачем у тому числі й отримання трудової книжки.

Оскаржуване рішення суду ухвалено за неповного з’ясування вищенаведених обставин по справі, що мають важливе значення для вірного вирішення справи та сприяють захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів позивача.

Рішення суду ухвалено за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За час судового розгляду, дослідження доказів та допиту у якості свідка відповідача і експерта було з’ясовано, що:

ü Судом у основу прийнятого рішення про відмову у первісному позові прийнято ту обставину, що нібито відповідач на час настання ДТП не був працівником, тобто не виконував трудових обов’язків водія відповідно до чого не зобов’язаний нести відповідальність за пошкодження майна належного позивачу, а також не несе відповідальність за втрату чи знищення вантажу прийнятого ним до перевезення. Про те дана обставина спростовується тим що відповідач під час допиту повідомив суду, що він дійсно перебував на час настання ДТП у трудових обов’язках і виконував перевезення вантажу за вказівкою роботодавця. Факт перебування у трудових відносинах окрім свідчень відповідача у суді, знайшов своє підтвердження у дослідженому у судовому розгляді письмовому доказі – наказі № 3-т про закріплення транспортного засобу «RENAULTPREMIUM 380.19», державний № АА 1037 НН та транспортному засобі (причіп) «FLIEGELSDC 350», державний № АА 8892 ХО. Встановлена судом обставина, що дата прийняття працівника на роботу, яка відображена у довідці ДФС та у трудовій книжці цього працівника носить суто формальнийхарактер, адже в дійсності відбулося несвідоме порушення порядку оформлення такого працівника на роботу, що було повідомлено суду. Позивач у судовому засіданні пояснив суду, що відповідальна за кадрове оформлення працівника особа,у ТОВ «АВТО ДОПОМОГА», в даному випадку Іванова В.В., проявив недбалість, та не повідомив відповідний орган ДФС про прийняття на роботу працівника, відповідно до встановленого порядку, та не внісвчасно у трудову книжку, запис про прийняття на роботу. Тому, запис у трудову книжку та повідомлення до ДФС про прийняття на роботу Іванова В.В., було зроблено лише 26 липня 2016 року, при виявленні зазначених обставин. Службові особи позивача, причетні до порушення порядку реєстрації/оформлення працівника понесли відповідальність за такі дії у відповідності з чинним законодавством. Факт порушення порядку ведення трудових книжок відповідальною особою ТОВ «АВТО ДОПОМОГА», чи факт не вчасного повідомлення органів ДФС про прийняття на роботу працівника, не може бути доказом того, що працівник не виконував роботу зовсім.

Під час судового розгляду виникало питання у тому хто несе тягар відповідальності за користування і збереження транспортного засобу (причіпу)«FLIEGELSDC 350», державний № АА 8892 ХО. На думку суду, якщо згідно з свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу, він належить іншій особі то відповідно до цього відповідач позбавлений нести обов’язок із збереження такої матеріальної цінності, хоч вона йому й надана для виконання його трудових обов’язків, що передовсім зобов’язує працівника дбайливо ставитись до ввірено майна.

Отже, оскаржуване рішення суду ухвалено за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними, відповідно до чого таке рішення суду підлягає скасуванню.

Рішення суду ухвалено за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За час судового розгляду, дослідження доказів та допиту свідка і експерта було з’ясовано, що:

1) Як встановлено судом, відповідача було звільнено з роботи за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Під час допиту у суді, відповідач повідомив суду, що він дійсно у період з вересня 2016 року, не виходив на роботу з власної ініціативи, (при тому пояснити поважність причин не явки, на робочому місці не зміг), тобто по факту без вимушеного прогулу чи простою зі сторони роботодавця. Про причини не виходу на роботу він роботодавця проінформувати утримався. Тобто, відповідач підтвердив, що позивач жодним чином не вчиняв залежних від нього дій, які б змушували відповідача перешкодити працівнику дістатися робочого місця чи виконувати покладені на нього трудові обов’язки, не перешкоджав отримати належну заробітну плату, не перешкоджав подати заяву про звільнення, не перешкоджав отримати розрахунок при звільненні і відповідно саму трудову книжку. У оскаржуваному судовому рішенні не визначено обставин, в чому полягає вимушений прогул працівника, при цьому до роботодавця – позивача застосовано фінансові санкції!… Фактично, слід констатувати, що своїм рішенням суд посвідчив той прикрий випадок, коли працівник свідомо уникає відповідальності за спричинену шкоду, не вчиняє жодних залежний виключно від себе дій на припинення у належному порядку трудових відносин, а винним в такому становищі, виявляється роботодавець, котрий спершу довіряє працівнику майно для здійснення господарської діяльності, а у випадку коли працівником під дією наркотичних засобів вчиняється пошкодження/знищення ввірено майна, то цей роботодавець є незахищеним законом, в даному випадку незаконним судовим рішенням. Також, якщо працівник, який вчинив пошкодження/знищення ввірено майна не виходить на роботу, не вчиняє жодних дій з відшкодування завданої шкоди то він є таким котрий звільняється від відповідальності за законом, що лише підтверджує що оскаржуване рішення суду є несправедливим і незаконним, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування таких висновків, суд наводить ту обставину, що договір з працівником у даному випадку водієм не складався! Але законом чітко визначено, що з такою категорією працівників, як водії договір про матеріальну відповідальність не укладається.Отже, роботодавець починаючи з середини вересня 2016 року, коли на роботі не з’являється працівник, проставляє в табелі відсутність працівника з невідомих причин, відправляючи на адресу працівника листи з запитом та неодноразово направляє співробітників до працівника за його місцем реєстрації, тобто, роботодавець всіма методами намагається з’ясувати причини неявки відповідача. В цей час відповідач чим займається? А нікому не відомо, Іванов В.В., не повідомив роботодавця, де він перебував в цей час, навіть у судовому засіданні відповідач суду не зміг пояснити, чим він займався усі чотири місяці. Коли пройшли розумні строки, а саме,більше ніж чотири місяці неявки на робоче місце працівника, роботодавцем було прийнято рішення про звільнення Іванова В.В. за прогул, тому, що неявка працівника на робоче місце безперервно протягом чотирьох місяців може свідчити, або про прогул, або про отримання ним інвалідності і відповідно не можливості виконання працівником (водієм) своїх посадових обов’язків. Остаточною причиною звільнення за прогул відповідача, був той факт, що ТОВ «АВТО ДОПОМОГА» отримало від Кагарлицького районного суду постанову про притягнення Іванова до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння та вчинення ДТП, при цьому вказувалося, що відповідач був присутній в цих судових засіданнях. Зазначимо, що дата 16 січня 2017 року, це та дата, коли утвореною комісією посадовими особами ТОВ «АВТО ДОПОМОГА», було чітко з’ясовано, що відповідач є прогульником, а не підпав під дію якихось обставин, що він не в змозі повідомити про себе та свій стан роботодавця, як то тяжка хвороба чи інші схожі обставини. Але судом, дата 16 січня 2017 року, визначена така, як дата звільнення відповідача за вимушеним прогулом, хоча жодного документу відповідач не надав, жодного пояснення у судовому засіданні, при допиті його як свідка, не зміг надати та пояснити відсутність на робочому місці. Вимушений прогул працівника з боку роботодавця, нічим не доведено!

2) До суду надано усі достатні, достовірні і належні докази понесення майнової шкоди спричиненої внаслідок пошкодження/знищення ввірених відповідачу транспортних засобів. Ті відомості, які мали підстави бути суперечливими під час встановлення розміру збитку, були спростовані під час проведення допиту експерта-оцінювача, котрий безпосередньо виконував оцінку збитку завданого майну. Судом було досліджено у оригіналі надані Звіти про незалежну оцінку з визначення матеріального збитку завданого власнику № 3353 та № 3354. Будь-яких заперечень стосовно встановлено експертом-оцінювачем розміру шкоди не було заявлено протилежною стороною за вказаними Звітами, однак чому із нез’ясованих підстав суд прийшов до висновку, що шкода заподіяна майну позивача повинна визначатися за його балансовою вартістю, а не ринковою! Крім цього не зрозуміло, при чому тут повинна враховуватися «кінцева вартість» пошкодженого майна (кінець стор. № 5), як зазначено у рішенні суду. Так, згідно з чинним законодавством саме за висновком незалежного експерта-оцінювача визначається розмір матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди суб’єкту господарювання, однак суд чомусь прийшов до протилежних висновків. За логікою суду, будь яка річ, якою володіє особа, повинна мати балансову вартість. І у рази знищення цієї речі, або завдання пошкоджень, винуватець повинен відшкодувати балансову вартість речі. Для прикладу абсурдності такого твердження можливо навести наступний приклад, припустимо пошкоджено Собор святої Софії — Премудрості Божої, яка балансова вартість будівлі побудованої в 11 сторіччі? Як обрахувати збиток такого пошкодження? Або, пошкоджено всесвітньо відому річ Скіфська Пектораль? Річ яка пролежала в землі багато віків і балансову вартість якої ніхто ніколи не встановлював, ні скіфи, які її виготовили, ні музей, куди було її направлено. Так само, гроші не мають балансової вартості. Якщо працівник втратить ввірені йому гроші, то йому не будуть пред’являти вимогу повернення грошей за їх балансовою вартістю. Не мають балансової вартості багато інших речей, вартість яких визначається не бухгалтерією, а спеціально навченими особами, експертами, як і у нашому випадку, вартість пошкодження була визначена кваліфікованим експертом оцінщиком допущеним до таких дій безпосередньо державою.

3) Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди із спливом річного строку визначеного законом на підставі того що ДТП настало 19.07.16р., а граничний термін в такому разі добіг кінця 20.07.17р. але з таким визначенням погодитися не можна оскільки: По-перше: факт настання відповідальності працівника починає відлік з часу 15.11.16р. коли Кагарлицьким районним судом Київської області була прийнята постанова у справі про вчинення правопорушення ст. 124 КУпАП, яка набрала своєї законної сили тільки 26.11.16р.; по-друге: позивачем було здійснено проведення службового розслідування, за результатами котрого було отримано туж саму постанову суду, та окрім цього, також було проведено заходи із визначення розміру понесено матеріального збитку завданого Товариству. Враховуючи той факт, що розмір шкоди є істотним, а також те що для його визначення потрібно додатково здійснити заходи, такі як, звернутися до незалежних експертів-оцінювачів (профільних спеціалістів) висновок суду, що шкода має бути визначеною станом на час здійснення ДТП тобто на 19.07.16р. є необґрунтованим, адже для звернення до працівника з майновою вимогою потрібно встановити його вину (або її ступінь) і відповідно її розмір.

4) В оскаржуваному рішенні судом встановлено, що згідно відомостей відповідача, розмір заробітної плати встановлений не був і відповідно заробітна плата за період з 26.07.16р. по 16.01.17р. йому не виплачувалася. Так, під час прийняття водія на роботу, останньому було повідомлено розмір заробітної плати, але на початку судового розгляду, та під час судового засідання, відповідач взагалі повідомив, що він ніколи у позивача не працював та трудової книжки не надавав (імовірно з метою уникнення відповідальності)… але коли до суду було надано відомості, котрі містяться у штатному розписі про розмір посадового окладу та саму трудову книжку, позиція відповідача з даного питання помінялася на протилежну (адже скрити факт виконання трудових обов’язків, будь-яких можливостей не було). Отже, твердження відповідача, що йому під час прийняття на роботу не було визначено розмір заробітної плати є недоведеним, однак судом з незрозумілих підстав це прийнято до уваги! Далі, ще гірше. Відповідач повідомив суду, що він усунувся за власної ініціативи від виконання трудових обов’язків у вересні 2016р. відповідно нарахування заробітної плати здійснювалось позивачем виключно у період який конкретно виконував трудові обов’язки відповідач – тобто у період з липня 2016р. по вересень 2016р., увесь інший час тобто з вересня 2016р. по січень 2017р. відповідач не виконував трудові обов’язки відповідно до чого нарахування заробітної платні позивачем не здійснювалось спираючись на вимоги закону. Дійсно у позивача є заборгованість перед відповідачем за виплатою заробітної плати у період з липня 2016р. по вересень 2016р. тобто за час коли відповідач фактично виконував трудові обов’язки, але не виплата заробітної плати обумовлена тією обставиною, що відповідач фактично не отримав цю плату у касі підприємства за власною ініціативою, у свою чергу позивач не може фізично виплатити зарплату відповідачу, якщо той не з’являється, або не надає реквізити для перерахунку зарплати. За час коли відповідач не виконував трудові обов’язки у позивача не виникало зобов’язань з нарахування заробітної плати згідно вимог закону, що в свою чергу виключає відповідальність позивача з виплати заробітної плати у період тоді коли працівник не виконував трудові обов’язки, тобто у період з вересня 2016р. по січень 2017р.

Підсумовуючи, на нашу думку, нами до суду надано достатньо доказів, котрі однозначно підтверджують викладені фактичні обставини справи, але нажаль судом під час ухвалення оскаржуваного рішення допущено невідповідність висновків цим обставинам справи, у зв’язку з чим прийняте рішення підлягає скасуванню.

Рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів юридичних осіб. У відповідності до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, є зокрема диспозитивність. В оскаржуваному рішенні суду таку засаду цивільного судочинства, як диспозитивність, судом було свідомо порушено.

Так, суд розглядає справи, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до приписів ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кагарлицький районний суд Київської області, відкривши провадження у цивільній справі № 368/931/17, за позовною заявою позивача, прийняв на розгляд заявлені позовні вимоги, а саме:

- Відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження тягача водієм;

- Компенсація витрат позивача, які ним були здійснені для проведення незалежної оцінки збитку експертом-оцінювачем, завданої внаслідок пошкодження тягача водієм;

- Відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження причепа водієм;

- Компенсація витрат позивача, які ним були здійснені для проведення незалежної оцінки збитку експертом-оцінювачем, завданої внаслідок пошкодження причепа і вантажу;

- Компенсація судових витрат пов’язаних з сплатою судового збору.

В оскаржуваному судовому рішенні, з означених вище позовних вимог, судом розглянуто лише позовні вимоги стосовно відшкодування шкоди за пошкодження тягача і причепу. І все! А як же позивачу бути з іншими позовними вимогами далі? Чому судом не вирішено питання по суті кожної із нерозглянутих вимог? На усі ці питання нажаль, рішення суду відповіді не дає, відповідно до чого прийняте рішення підлягає скасуванню у зв’язку з тим що під час його ухвалення було допущено порушення процесуальних норм.

Крім наведеного вище, слід також відмітити, що позивач проявив свою скажімо доброзичливість, за власний кошт, не вимагаючи ні від кого компенсації, вчинив такі дії:

- Підняття, евакуація пошкодженого транспортних транспортних засобів з місця події (у м. Дніпропетровську) до місця місцезнаходження позивача – до м. Києва;

- Збір вантажу на місці ДТП, його тимчасове розміщення у м. Дніпропетровську (розвантаження 20 тон та послідуюче завантаження) та доставка до вантажовідправника;

- Сплата судового збору з метою отримання постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача;

- Збитки пов’язані з простоєм транспортних засобів

- Поштові витрати, тощо.

Під час подачі заяви про добровільне відшкодування шкоди відповідачем, ним було висловлене бажання відшкодувати шкоду за пошкодження транспортних засобів і вантажу, котре нажаль залишилось не виконаним з боку відповідача.

У зв’язку з тим що судом не повно і не всебічно надано оцінку усім обставинам справи, не повно розглянуто позовну заяву та не вирішено питання про задоволення чи відмову усіх без винятку позовних вимог позивача, слід вважати прийняте рішення суду незаконним і не справедливим.

Рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

По-перше.

За позовною вимогою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодженнятранспортного засобу «RENAULTPREMIUM 380.19», державний № АА 1037 НН судом прийнято рішення про відмову у її задоволенні у зв’язку з тим що даний автомобіль, визначено, як основний засіб підприємства, котрий перебуває на балансі, відповідно до чого «кінцева вартість» такого транспортного засобу повинна визначатися за його балансовою вартістю, а не за ринковою (стор. № 5 тексту рішення). Для подібного визначення, суд під час прийняття рішення керувався положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. N 996-XIV.

Про те, застосувавши положення даного Закону до відносин що склалися в даному спорі між водієм і підприємством, суд припустився помилки, у зв’язку з тим що згідно з преамбулою цього Закону, він визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Відносини у спорі, за фактом пошкодження/знищення майна підприємства відносяться до відносин з відшкодування шкоди і не можуть регулюватися нормами закону, що в першу чергу покликаний на упорядкування ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Водій підприємства при виконання свої трудових обов’язків не займається веденням бухгалтерського обліку та не складає фінансову звітність і відповідно до цього не є відповідальною особою, яка повинна нести відповідальність за вірність подання фінансових даних. Підкреслюємо водій не є бухгалтером на підприємстві. Правовідносинам з відшкодування шкоди працівником приділена значна увага законодавця. Такі відносини регулюються, як нормами трудового законодавства так і цивільного. В нашому випадку, водій є працівником, відповідно до чого до такого повинно бути застосовані норми трудового законодавства, які регулюють питання відповідальності за шкоду завдану працівником під час виконання ним трудових обов’язків.


Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 Кодексу законів про Працю України (надалі - КЗпП України) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: …4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані…

Відповідно до ст.136 КЗпП покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього заробітку, проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті чи міськрайонного суду.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі – Кодекс) - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1192 Кодексу розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Однак, судом під час ухвалення рішення не було застосовано норми трудового чи цивільного законодавства, а застосовано норми, які повторююсь регулюють відносини, що покликані на упорядкування ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, у зв’язку з чим прийняте рішення підлягає скасуванню.

Крім цього, щодо порядку визначення розміру майнової шкоди, то тут також суд під час ухвалення рішення припустився помилки, не застосувавши ті норми закону, які визначають порядок визначення розміру збитків. Так у відповідності з приписами п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96р. (з наступними змінами і доповненнями) розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Таким чином, порядок визначення розміру збитків проводиться у відповідності з приписами Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.03р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Вказані вище норми, захищають законні інтереси потерпілої сторони з огляду на те що, потерпілому відшкодовуються винною стороною сума збитків у повному обсязі, для того щоб, потерпілий зміг відновити пошкоджену річ до первісного стану, в якому перебувала річ до нанесення пошкоджень. Якщо припустити, що потерпілому будуть відшкодовані збитки не за дійсною вартістю, а за даними бухгалтерського обліку, тоді певну кількість транспортних засобів взагалі не можливо буде відновити, оскільки при амортизації транспортного засобу, якому 10 і більше років, можливо, що залишкова вартість буде близитися до нуля, або буде складати нуль. І навпаки, якщо транспортний засіб облаштують додатковим обладнанням, скажімо на 10 мільйонів гривень і при цьому залишкова вартість транспортного засобу за даними бухгалтерського обліку зросте на цих же припустимо 10 мільйонів гривень, тоді особа, яка нанесла шкоду (знищила) транспортний засіб повинна буде сплачувати не спів розмірну компенсацію, оскільки бухгалтерським обліком не передбачена, так звана процедура реалізації залишків транспортного засобу за ринковими цінами, і тому винуватець буде сплачувати усі 10 мільйонів гривень, хоча дійсна шкода припустимо, буде складати пів мільйона гривень.

У суворій відповідності з вищевикладеним, позивачем до суду надано Звіти про незалежну оцінку розміру майнового збитку завданого власнику транспортних засобів, які виконані на підставі та у спосіб передбачений приписами Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», однак суд в противагу цьому, під час ухвалення рішення, міркувався нормами, що регулюють відносини, що покликані на упорядкування ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, у зв’язку з чим прийняте рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Окремо також відзначаємо, що нам не відоме таке визначення, як «кінцева вартість», нам не відомо, на яку норму матеріального права суд спирався при визначенні цих правовідносин.

По-друге.

За позовною вимогою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодженнятранспортного засобу (причіп)«FLIEGELSDC 350», державний № АА 8892 ХО, судом прийнято рішення про відмову у її задоволенні у зв’язку з тим що власником даного автомобіля є інше підприємство (стор. № 4).

Однак, судом під час ухвалення оскаржуваного рішення не враховано умови Договору найму автотранспорту № 2016/01-04-Е-Т/АД від 04.01.16р. (надалі – Договір) укладеного між позивачем та власником даного автомобіля – Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-Т». Так, зокрема за п. 4.3.2 цього Договору позивач зобов’язався вжити заходів для запобігання будь-яким пошкодження по псуванню об’єкта найму. Крім цього, згідно з п. 4.3.5 позивач зобов’язався нести усі витрати, пов’язані з використанням об’єкту найму, у зв’язку із здійсненням своєї господарської діяльності, а також у відповідності з п. 4.3.6 цього Договору, позивач після закінчення строку Договору, зобов’язаний повернути об’єкти найму власнику в належному технічному стані.

Нажаль складно, визначити правову норму, яка була застосована судом під час ухвалення рішення, але при цьому точно можна стверджувати, що не було застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так, у відповідності з ст. 322 ЦК України, власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником майна або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно з ст. 803 ЦК України наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

З огляду на викладене, слід констатувати, що судом під час ухвалення оскаржуваного рішення суду не було застосовано закон, який підлягав застосуванню у зв’язку з чим прийняте рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

По-третє:

Позивачем, заявлено позовні вимоги щодо компенсації витрат з проведення незалежної оцінки завданого майнового збитку, як під час визначення збитку за пошкодження транспортного засобу «RENAULTPREMIUM 380.19», державний № АА 1037 НН та транспортного засобу (причіп)«FLIEGELSDC 350», державний № АА 8892 ХО у розмірі по 700,00грн. за кожне дослідження.

Однак судом, під час ухвалення рішення не визначено, якими нормами матеріального права він керувався під час прийняття рішення про відмову у їх задоволенні. Якщо, вирішення цього питання приймалось за аналогією з відмовою у задоволенні позовної вимоги про відшкодування шкоди за пошкодження тягача, то тут складно прокоментувати, чим саме керувався суд, адже проведення оцінки не визначається нормами, що регулюють відносини з упорядкування ведення бухгалтерського обліку чи складання фінансової звітності, про що докладно нами було визначено попередньо. Також, не відомо, якими нормами матеріального права, керувався суд під час відмови у задоволенні вимоги про відшкодування витрат пов’язаних з визначенням розміру збитку внаслідок знищення причепу, разом з вантажем.

По-четверте:

Як нами зазначено раніше, суд під час ухвалення оскаржуваного рішення не повно встановив усі обставини справи, які вважав встановленими і припустився помилки під час визначення розміру коштів для виплати відповідачу-водію. Оскільки факт вимушеного прогулу судом не встановлено, то й відсутні підстави для стягнення грошових коштів з роботодавця в якості середнього заробітку. Позивачем надано усі без винятку докази, що підтверджують заборгованість перед водієм у період, коли він виконував трудові обов’язки, однак суд невірно застосував норми матеріального права, для визначення розміру заробітної плати, належної для виплати водію. Наданими письмовими доказами і свідченням водія під час допиту, судом встановлено, що він дійсно працював у позивача у період з липня 2016р. по вересень 2016р., а не як зазначено судом у рішенні ще й і у період з вересня (частини) 2016р. по січень 2017р. До вказаних правовідносин, судом вірно застосовано такі норми матеріального права, як положення Закону України «Про оплату праці», зокрема ст. 27 та «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. № 100, зокрема абз. 3 п. 2, п. 5 розділу IVта п. 8. Однак, не застосовано судом приписів абз. 5 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а саме що у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Крім цього дані вимоги закону підтверджуються роз’ясненнями наданими у листі Міністерства соціальної політики України «2993/0/101-17 від 27.12.17р., де зазначено, щоВідповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зі статтею 6 вищеназваного Закону основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна ставка — це норма оплати праці робітників відповідно до спеціальності й кваліфікації за одиницю часу (годину, день, місяць). Посадовий оклад — це норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців за місяць. Якщо працівником виконано місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу).

По-п’яте.

Суд прийшов до висновку, що з відповідачем не було укладено трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до чого позовні вимоги не підлягають до задоволення. Але з таким висновком погодитися не можна, оскільки як письмовий доказ до суду було надано наказ про прийняття на роботу зІвановим В.В. У оскаржуваному рішенні прямо вказано, на відсутність договору про повну матеріальну відповідальність, але у відповідності з положеннями затвердженими постановою Державного комітету з праці та соціальних питань СРСР та Секретаріатом ВЦРПС «Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм на збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 28.12.1977 року № 447/24. Нами надано до суду пояснення, що у своїй господарській діяльності позивач не користується та не укладає з працівниками, за штатною посадою «водій», договори про повну матеріальну відповідальність!

У оскаржуваному рішенні суду відсутнє посилання суду на вказану норму матеріального права, хоча під час надання пояснень сторін та подання доказів, нами було чітко визначено дану обставину по справі, але під час винесення рішення суду, така норма права залишилась не застосованою, відповідно до чого прийняте рішення є незаконним і не справедливим і підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд допустив порушення норм матеріального права, що призвело до невірного визначення розміру заробітної плати належної до виплаті відповідачу. При цьому слід врахувати, що позивачем під судового розгляду неодноразово зверталася увага відповідача на те що для отримання належної йому заробітної плати відповідачу, лише потрібно було відвідати бухгалтерію і отримати розрахунок, трудову книжку, тощо.

Отже, підсумовуючи слід констатувати, суд повинен був встановити обставини справи прийняти справедливе рішення. Для цього суду, необхідно було з’ясувати наступне:

1) Чи нанесена пряма дійсна шкода роботодавцю? Так нанесена, пошкоджено транспортні засоби та вантаж що перевозився.

2) Чи була протиправна поведінка працівника? Так протиправна поведінка працівника полягала в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до ДТП в якій було пошкоджено майно роботодавця (як власне так і орендоване за яке несе відповідальність роботодавець);

3) Вина в діях чи бездіяльності працівника? Вина працівника встановлено судом (вживання наркотичних засобів та скоєння ДТП під впливом наркотичних засобів) в цьому судовому процесі, вина працівника встановлена в іншому процесі є фактом преюдиції і вину працівника в цьому спорі встановлювати не потрібно.

4) Встановити прямий причинний зв’язку між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала. Порушень правил ПДД призвело до пошкодження вантажу.

5) Встановити вартість нанесеної шкоди. Вартість шкоди обраховано оцінювачем відповідно до законодавства і подано до суду, а не суд повинен був шукати «альтернативні» варіанти обчислення шкоди, зокрема застосувати не норму закону, яка не регулює відносини по справі, а саме Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

6) Пересвідчитися у правдивості показів сторін та застосувати логіку при з’ясуванні обставин перебування чи не перебування у трудових відносинах позивача і відповідача. Якщо відповідач спочатку заперечує про те що він перебував у трудових відносинах з позивачем і представник відповідача відображає дану тезу у відзиві на позовну заяву, а потім подає зустрічний позов про виплату йому заробітної плати, то очевидно, що відповідач надає неправдиві покази. При цьому, позивач надає суду обґрунтовану позицію, яка складається з того, що відповідач був прийнятий на роботу, за відповідачем був закріплений транспортний засіб, відповідач виконував вказівки позивача і виконував рейс по перевезенню товару. Плутанина з датами оформлення відповідача вийшла по вині працівника роботодавця, який не вчасно подав відомості до ДФС на відповідача, але фактично відповідач виконував роботу. Так само, простою логікою можливо зрозуміти, що роботодавцю не має сенсу приймати на роботу водія, якщо вакансії водія у роботодавця не відкрита у зв’язку з тим, що відповідач пошкодив транспортний засіб.

Однак, замість з’ясування цих нескладних питань, суд, витребував у позивача різні документи, які жодним чином не впливали на розгляд справи, як то: Статут підприємства, довідку по рахункам, довідку статистику, КВЕДи і т.д. У свою, чергу, від нашого опонента, відповідача не поступило жодного документу у якості доказу його не винуватості та вини роботодавця, окрім довідки з ДФС.

Виходячи з усього вищезгаданого слід визнати,що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а також при порушенні або неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема при застосуванні закону, який не поширюється на ці відносини, або застосуванні закону, який підлягав застосуванню, але не застосований унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного тлумачення закону, тощо.

Юридическая компания "N.S. GROUP"

Телефон +38 067-657-67-36 , +38 068-599-93-60
Адрес 01001, г. Киев, ул. Крещатик, 46-б, оф. 203
Skype +38 067-657-67-36
E-mail advockat-@ukr.net


АДВОКАТЫ ПО ДТП 

Юридическая компания "N.S. GROUP"